Що таке бактеріальний вагіноз?

Бактеріальний вагіноз (БВ) — це одна з найбільш актуальних жіночих хвороб сьогодення. Одна з найбільш легких та водночас і складних. Легких — тому що не призводить до інвалідізації або загибелі. Складних — тому що в ХXІ сторіччі створені всі умови для виникнення БВ та неефективності його лікування.
БВ, перш за все, це зміни в складі вагінальної мікрофлори, при яких зменшується кількість нормальної мікрофлори — лактобактерій, та збільшується кількість умовно-патогеної мікрофлори, частіше, це анаеробна флора — Gardnerella vaginalis, Prevotella spp., Atopobium vaginae, Mycoplasma hominis, Mobiluncus spp.

Що таке нормальна мікрофлора піхви?

Для більш детального розуміння виникнення БВ трішки поговоримо про поняття «нормальна вагінальна флора». Піхва не стерильна, вона заселена мікроорганізмами — в нормі це лактобактерії, які ще називають «Паличкова флора або палички Додерляйна». В нормі більше 95% вагінальної флора — це лактобактерії. Звідки вони там беруться?

Одразу після народження дитина отримує мікрофлору від оточуючого середовища, зокрема — від матері. На кожній поверхні, в кожній порожнині — своя мікрофлора. В піхві, під дією материнських естрогенів, в перші декілька діб починають переважати лактобактерії. Через 3 тижні естроген матері метаболізується (виводиться з організму). Після виведення естрогенів мікрофлора у піхви дівчинки змінюється. Лактобактерії заміщуються анаеробами. Така картина зберігається аж до початку пубертатного періоду (орієнтовно 12-16 років). В пубертатному періоді в організмі дівчинки відбуваються фізіологічні зміни, які призводять до зростання рівня естрогенів.

Таким чином, приходимо до висновку, що запорукою нормальної кількості лактобактерій — це достатній рівень естрогенів в крові. Під впливом естрогенів в клітинах епітелію піхви продукується глікоген, який є поживним субстратом для лактобактерій. Лактобактерії виробляють молочну кислоту. Саме молочна кислота створює кисле середовище для піхви, яке є основою вагінального здоров’я, створюючи несприятливі умови для росту патогенної флори.

Окрім лактобактерій — інші 5% скаладає умовно-патогенна флора — інші представники бактерій, які можуть в нормі бути в піхві, але в дуже незначній кількості

Фактори ризику бактеріального вагінозу?

Фактори ризику виникнення бактеріального вагінозу можна поділити на вагомі та менш вагомі.

Вагомі фактори ризику:

Надмірна гігієна — підмивання частіше 1 разу на день, часті спринцювання — це призводить до зміни середовища у піхві
Прийом антибіотиків
Діабет
ВІЛ-інфекція
Носіння внутрішньоматкових контрацептивів — особливо металовмісних
Прийом оральних контрацептивів — викликає зміни в гормональному стані, що в свою чергу впливає на стан епітелію піхви та продукцію глікогену
Період менопаузи
Більше ніж один постійний сексуальний партнер

Менш вагомі фактори ризику:

Тютюнопаління
Підвищена частота статевих контактів — може викликати травматизацію епітелію
Вагітність
Часте використовування тампонів під час менструації, постійне носіння щоденних прокладок

Сучасна жінка має більше факторів ризику порушення вагінальної мікрофлори перш за все за рахунок тенденцій до надмірної гігієни та неприйнятності вагінальних виділень взагалі. Для цього вона ретельно і не один раз на добу підмивається та використовує щоденні прокладки. В нормі — протягом дня у жінки можуть бути незначні виділення, зазвичай прозорі або злегка білого кольору. Кількість виділень змінюється протягом циклу — їх більше в середині циклу та поступово зменшується ближче до менструації. Боротися з цими виділеннями спринцюванням або постійною гігієною — не тільки не корисно, а ще й шкідливо, бо це має вплив на нормальне вагінальне середовище.

Чим небезпечний бактеріальний вагіноз?

Безпосередньо сам БВ життю не загрожує, але іноді він є тільки верхівкою айсбергу. Бактеріальний вагіноз часто поєднується з більш серйозними інфекціями, такими як гонорея, хламідіоз, трихомоніаз. БВ виникає та постійно рецидивує при наявності ВПЛ-інфекції та дисплазії шийки матки. Встановлення діагнозу «Бактеріальний вагіноз» змушує такоє звернути увагу на можливі порушення гормонального фону.

Симптоми бактеріального вагінозу?

лікування бактеріального вагінозу

Розрізняють симптомний та безсимптомний перебіг захворювання. При відсутності симптомів бактеріального вагінозу жінку нічого не турбує, але наявні лабораторні ознаки.

При наявності симптомів жінка может спостерігати в себе наступні скарги:

наявність надмірних вагінальних виділень — біло-сірого кольору
Відчуття жінкою аміачного запаху, його ще називають «рибний запах»
Відчуття дискомфорту в урогенітальній зоні

Як видно — симтоми доволі незначні, і часто жінка їх не помічає.

Діагностика бактеріального вагінозу?

При наявності скарг на неприємні відчуття, надмірні виділення та неприємний запах — не намагайтесь діагностувати себе самостійно. Однакові з цими симптоми можуть бути й ознакою більш серйозних урогенітальних інфекцій.

На підставі чого лікар може встановити діагноз на прийомі? Ось головні критерії:

Збільшення рН — для цього лікар використовує спеціальну тест-смужку, яка змінює колір в залежності від рН. Нормальним є рН в діапазоні — 4–4,5 (у жінок репродуктивного віку). В період менопаузи рН може в нормі бути в діапазоні 6-7.
При огляді в дзеркалах наявне відчуття «рибного запаху», або для підтвердження наявності запаху виконують амінний тест (додають до вагінальних виділень 10% гідроксид калію)
Виконання мікроскопії мазка — відсутність ознак запалення (нормальний рівень лейкоцитів) та наявність «ключових» клітин
Проведення ДНК-діагностики вагінального біоценозу — Фемофлор/Флороценоз — при бактеріальному вагінозі відмічається зменшення кількості лактобактерій та збільшення умовно-патогенної флори

Для підтвердження діагнозу достатньо 3-х будь-яких критеріїв.

Чи потрібно лікувати бактеріальний вагіноз?

Згідно з даними доказової медицини та останніх міжнародних протоколів — лікування показане:

Симптомним пацієнтам — при наявності скарг
Безсимптомним пацієнтам — при виявленні супутнього носійства ВПЛ
Паціентам з ослабленим імунітетом — зокрема при ВІЛ, діабеті
Пацієнтам з часто рецидивуючим генітальним герпесом
Сексуально активним жінкам — які мають статеві відносини більш ніж з одним партнером
Перед проведенням гінекологічних операцій та маніпуляцій (встановлення ВМС, акушерського та гінекологічного песарію, лікування шийки матки тощо)

Якщо у пацієнта відсутні скарги, немає супутніх обтяжливих факторів — допускається не проводити лікування, але провести контрольне лабораторне обстеження через 1-3 міс.

Чим лікують бактеріальний вагіноз?

Лікування призначає лікар з урахуванням всіх аспектів стану здоров’я пацієнта. Встановлення діагнозу «Бактеріальний вагіноз» інколи потребує більш глибокого обстеження пацієнтки та виключення урогенітальних інфекцій. При відсутності супутніх інфекцій препаратами вибору для лікування БВ є метронідазол та кліндаміцин. При неускладненому перебігу достатньо місцевого застовування (вагінальні свічки/креми/гелі). Іноді бажано додатково призначити такі препарати і внутрішньо (у вигляді таблеток). Окрім метронідазолу та кліндаміцину лікар може використовувати й інші препарати з більш широким антимікробним спектром.

Стандартна тривалість лікування при неускладненому БВ — близько 10 днів. При частих рецидивах рекомендована більш тривала схема лікування — до 6 міс.

Бактеріальний вагіноз у вагітних

Наявність бактеріального вагінозу у вагітних може підвищити ризик передчасних пологів за рахунок виникнення хоріонамніоніту (запалення плодових оболонок, і як наслідок, зменшення іх щільності та розриву). Але, на цей день тривають дослідження щодо інших факторів впливу на передчасні пологи.

Враховуючи серйозність можливих ускладнень, принаймні симптомних вагітних (у кого є скарги, або виявлені значні прояви бактеріального вагінозу) рекомендоване лікування.

Препарати вибору для лікування вагітних ті ж самі, як і у не вагітних жінок — метронідазол та кліндаміцин.

Часті запитання про бактеріальний вагіноз

Питання: Якщо БВ виникає при недостатності лактобактерій — чи допомагає лікування пробіотиками?

Відповідь: Ні, монотерапія пробіотиками, на жаль, не призводить до виліковування бактеріального вагінозу, тому що причина захворювання не лише зменшення лактобактерій, а й збільшення патогенної флори, застосування пробіотиків на це ніяк не впливає. Але, в комбінованій терапії — після лікування метронідазолом тощо можливе застосування пробіотиків

Питання: Чи корисно при лікування БВ використовувати так звані «закислювачі» середовища?

Відповідь: В ранодомізованих дослідженнях не була доведена ефективність такого лікування. Знову ж таки, в комбіінованому лікуванні іноді такі препарати застосовують

Питання: Чи потрібно лікуватися партнеру, якщо у жінки діагностовано БВ?

Відповідь: ні, не потрібно, тому що БВ є ознакою проблеми у жінки, це не передається статевим шляхом.

Питання: Чи запобігає презерватив захворюванню на БВ?

Відповідь: В цілому, як вище було зазначено — причини бактеріального вагінозу в порушенні вагінального середовища самої жінки. Це не є наслідком занесення інфекції ззовні. Але, зменшення навантаження флорою партнера зменшує вірогідність порушень у жінки. Плюс — це обмежує зараження іншими інфекціями.

Питання: Чи безпечно вагітній застосовувати Метронідазол та Кліндаміцин в першому триместрі вагітності?

Відповідь: Сучасні дослідження не підтверджують зв’язок між виникненням вад розвитку та застосуванням метронідазолу в першому триместрі вагітності. Тому міжнародні протоколи включають в схему лікування подібні препарати в будь-якому триместрі, причому бажано в таблетованому вигляді для внутрішнього прийому, тому ще це більш ефективно для профілактики хоріонамніоніту. Але, для повного заспокоєння, при відсутності виражених скарг, можна відтермінувати лікування до другого триместра.

Питання: Чи профілактує появу БВ прийом пробіотиків під час антибіотикотерапії, призначеної для лікування інших захворювань?

Відповідь: Ні, системні дослідження давно спростували профілактичний ефект прийому пробіотиків для запобіганню антибіотикоасоційованих станів — діареї, бактеріального вагінозу, кандидозу

Питання: Які саме засоби інтимної гігієни краще використовувати для профілактики БВ?

Відповідь: Насправді, засоби інтимної гігієни ніяк не впливають на стан вагінального здоров’я, хіба що навпаки, спонукають частіше митися. Сучасні якісні гелі для душу, мило — мають такі ж властивості, як і засоби інтимної гігієни, і можуть використовуватись для миття зовнішніх статевих органів.